Будь-яка робота із записами потребує їх кодування. Як правило, повідомлення зберігаються у вигляді кодів. Кодування повідомлень — це подання їх за допомогою деякої послідовності знаків. Кодування — спо­сіб зберігання і передавання повідомлень, форма подання їх на носієві.

 Одне і те саме повідомлення можна кодувати по-різному.

 Однією з систем кодування є азбука. Можна кодувати і звуки. Одні­єю з таких систем кодування є ноти. Зберігати можна не тільки тексто­ву та звукову інформацію. У вигляді кодів зберігаються і зображення.

Якщо розглянути газетний малюнок через збільшувальне скло, то можна побачити, що він складається із світлих і темних точок. Коор­динати кожної точки можна запам'ятати у вигляді чисел. Колір кожної точки також можна запам'ятати у вигляді числа. Такі числа можна зберігати в пам'яті комп'ютера та передавати на будь-які відстані.

Для подання та опрацювання повідомлень у комп'ютері використо­вують двійкові коди, що подаються за допомогою лише двох символів — 0 i l, оскільки пристрої комп'ютера побудовані на елементах, що мають два стійких стани (які позначають через 0 та 1). Це дозволяє технічно реалізувати збереження і опрацювання повідомлень за допомогою комп'ютера.

Біт (англ. bit — двійкова одиниця) — найменша довжина двійко­вого коду (один двійковий розряд). Байт — це послідовність з 8 бітів. Загальна кількість різних комбінацій двійкових розрядів у байті до­рівнює 2⁸=256. Для кодування різних символів та для їх зберігання в запам'ятовуючих пристроях комп'ютера найчастіше використовують американський стандартний код для обміну інформацією — ASCII (англ. American Standard Code for Information Interchange), який являє собою стандартну таблицю кодування знаків.

Одне і те саме повідомлення можна закодувати різними способами, тобто виразити різними мовами. За всю історію існування, люди ство­рили багато різних мов кодування:

•    розмовні мови;

•    мова міміки і жестів;

•    мова малюнків та креслень;

•    мова науки (математичні, хімічні, біологічні й інші символи та формули);

•    мова мистецтва (музики, живопису, скульптури);

•    спеціальні мови (есперанто, морський семафор, азбука Морзе, азбука Брайля для незрячих).