Пт, 22.09.2017, 09:57
КАБІНЕТ ІНФОРМАТИКИ VLM
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Методика формування поняття інформації [13]
Корисні посилання
Галузеві

Головна » Статті » Методики » Методика формування поняття інформації

§8. Властивості інформації

Важливо, щоб учні розуміли, що, крім сприймання інформації за допомогою органів чуття при безпосередньому контакті з об'єктами зовнішнього світу, людина може зберігати, опрацьовувати інформацію, в результаті одержувати нові знання, нову інформацію і передавати її іншим людям за допомогою повідомлень. При цьому особливо важ­ливо, щоб інформація, яку несуть повідомлення, сприяла прийманню на її основі правильних рішень, вона повинна характеризуватися таки­ми властивостями, як вірогідність, повнота, актуальність, корисність, зрозумілість.

Практика свідчить, що обговорення теми «Властивості інформації» проходить зацікавлено і викликає жвавий інтерес учнів, якщо вчитель використовує під час пояснення частково-пошуковий метод на базі нетривіальних прикладів із життя.

Наведемо приклади пояснення властивостей інформації вчителем.

Однією із найважливіших властивостей повідомлень є їх вірогід­ність. Повідомлення вважається вірогідним, якщо воно не суперечить реальній дійсності, правильно її пояснює і підтверджується нею.

Так, наприклад, довгий час вважалося, що у центрі Всесвіту знахо­диться Земля, а Сонце обертається навколо Землі (геоцентрична модель всесвіту К. Птоломея). Однак така модель Всесвіту не узгоджувалася зі спостереженнями астрономів. У 1543 р. польський астроном М. Копернік на підставі аналізу результатів значної кількості спостережень довів помилковість геоцентричної моделі світу та вірогідність геліоцентрич­ної моделі, яка слугує науці і сьогодні.

Для підвищення надійності і вірогідності повідомлень та інфор­мації, яку вони несуть, їх дублюють, передають різними способами і у різних формах подання, перевіряють, звертаючись до різних джерел, дослідів, підтверджень через непрямі свідчення.

При цьому для того, щоб зробити правильні висновки (здобути інформацію, що має практичну цінність), набір повідомлень (показ­ників, характеристик, ознак) повинен бути достатнім, тобто якомога повнішим і вичерпним, з одного боку, а з іншого — містити якомога менше надлишкових, необов'язкових повідомлень (фактів, ознак, про­явів досліджуваного явища), тобто шуму, оскільки такий шум може призвести до неправильних висновків і прийняття на їх основі непра­вильних рішень.

Наприклад, якщо необхідно встановити про яку тварину йде мова, якщо сказано лише, що тварина ловить мишей, то для однозначного висновку наявних повідомлень явно недостатньо, оскільки мишей ловить і кішка, і лисиця, і їжак. Якщо ж додати, що тваринка має чотири лапи, ніс, очі, вуха, зуби, то таке додаткове повідомлення швидше за все несе лише шум.

Повідомлення, яке несе певну інформацію, має бути своєчасним, щоб інформація мала практичну цінність. Одне і те саме повідомлення «О 17.00 мультфільм «Як козаки куліш варили», одержане о 16-й год, несе зовсім іншу інформацію, ніж отримане о 18-й год.

Якщо людині розповідають щось, до сприймання чого вона ще не готова, наприклад звертаються англійською мовою раніше, ніж людина вивчила цю мову, то ця людина з почутого повідомлення винесе зовсім іншу інформацію (повідомлення є для такої людини незрозумілим), ніж це було б, коли б людина попередньо вивчила англійську мову.

Слід пам'ятати, що надто велика кількість повідомлень чи їх невчас­ність так само обеззброює людину, як і відсутність повідомлень.

Для прийняття правильних рішень повідомлення повинно бути повним. Зайві (надлишкові) повідомлення (зайва інформація, тобто шум) відволікають увагу і заважають швидко і вчасно знайти пра­вильне рішення і навіть можуть призвести до неправильних висновків і прийняття на їх основі неправильних рішень. Неповнота ж повідом­лень так само може призвести або до неправильних висновків, або до їх невчасності, оскільки доведеться втрачати час на пошуки уточнюючої інформації.

Наприклад, у різноманітних змаганнях намагаються дезінформу­вати суперника, надаючи з одного боку неповну інформацію про об'єкт, що його цікавить, а з іншого — багато сторонніх, схожих на правдиві, повідомлень, які навмисне організовано так, щоб суперник зробив неправильні висновки і прийняв на їх основі рішення, вигідні протилежній стороні. Так організовану інформацію, призначену для спантеличування суперника, називають дезінформацією.

Об'єктивну інформацію можна одержувати за допомогою нормально працюючих датчиків, вимірювальних приладів. Повідомлення об'єк­тивне, якщо воно не залежить від судження будь-кого.

Для систематизації знань зручно скористатися таблицею 1.1, в якій вказані властивості інформації та їх тлумачення.

Таблиця 1.1

Властивості повідомлень

Тлумачення властивостей

Об'єктивність повідомлення

Інформація об'єктивна, якщо вона не залежить від суд­жень будь-кого

Вірогідність повідомлення

Повідомлення вірогідне, якщо інформація, яку воно несе, відповідає істинному стану речей

Повнота повідомлення

Повідомлення повне, якщо його достатньо для виведення правильних висновків і прийняття правильних рішень

Актуальність (своєчас­ність) повідомлення

Повідомлення актуальне (своєчасне), якщо воно важливе в даний момент часу

Корисність (практична цінність) повідомлення

Корисність повідомлень оцінюється за тими завданнями, які можна розв'язати з їх використанням

Зрозумілість повідомлення

Повідомлення зрозуміле, якщо при його сприйманні не виникає потреби у додаткових повідомленнях (не виникає запитань)

 

   Не слід робити спроби дати учням найбільш повні та загальні відо­мості про властивості інформації. Необхідно чітко виділити та розме­жувати лише ті сторони цього поняття, на які буде спиратися подальше подання матеріалу, і які будуть використовуватися учнями в їх практич­ній діяльності.

Після пояснення властивостей інформації вчитель може запропону­вати в наступних прикладах визначити властивості інформації, яка в них зустрічається:

1.   Ви одержали пояснення щодо розв'язування деякої математичної задачі, але описане незнайомою мовою.

2.   Наступного дня комісія вивісила на дошці оголошень правильні розв'язання задач.

3.   Один перський цар, збираючись завоювати сусідню державу, звернувся до мудреця: «Що відбудеться, якщо я із своїм військом переправлюся через річку на кордоні держави?» Мудрець відпо­вів: «Повелителю, ти зруйнуєш велике царство». Задовольнив­шись таким прогнозом, завойовник переправився зі своїм вій­ськом через річку і був розгромлений військом суперників. У гніві він звинуватив мудреця в брехні, на що мудрець відповів: «Царю, а хіба твоє царство не було великим?».

4.   Наведіть приклади, коли на основі неповного повідомлення можна прийняти неправильне рішення. Наведіть такі приклади з історії.

5.   Яку властивість повідомлення характеризує «зіпсований» теле­фон, чутки, мисливські легенди?

6.   Наведіть приклади несвоєчасних повідомлень.

7.   Наведіть приклади неповних повідомлень.

8.   Наведіть приклади:

§          вірогідного, але необ'єктивного повідомлення;

§          об'єктивного, але невірогідного повідомлення;

§          повного, вірогідного, але некорисного повідомлення;

§          несвоєчасного повідомлення;

§          своєчасного, але незрозумілого повідомлення.

9.   Як можна тлумачити приказки:

На злодієві шапка горить. Пече рака.

Любиш кататися, люби і саночки возити? Які властивості повідомлень тут проявляються?

10.                             Які методи пошуку інформації використовував Шерлок Холмс у своїй роботі?

Матеріал про властивості інформації носить ознайомлювальний характер, тому не слід вимагати від учнів знання розгорнутих і фор­мальних означень, проте слід максимально спиратися на життєвий досвід учнів, їх інтуїцію.

Категорія: Методика формування поняття інформації | Додав: salal (27.04.2009) | Автор: Невідомий
Переглядів: 14044 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.4/12
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Пошук на сайті
Освітні сайти
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Формуємо робочий настрій

Якщо ви збуджені, невпевнені в своїх силах або просто незібрані і не налаштовані на роботу, то вам не завадить послідовно прослухати ці п'ять композицій.

1. Робимо "музичний масаж" ваших емоцій.
2. Проводимо емоційне розслаблення.
3. Стабілізуємо спокійний стан.
4. Створюємо позитивні емоції.
5. Формуємо оптимістичний настрій.
Хороший настрій - запорука успіху.
Швидкість
Информер тИЦ и PR
Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz