§5. Вимірювання інформації - Методика формування поняття інформації - Методики - Статті - Кабінет інформатики VLM
Чт, 08.12.2016, 02:04
КАБІНЕТ ІНФОРМАТИКИ VLM
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Методика формування поняття інформації [13]
Корисні посилання
Галузеві

Головна » Статті » Методики » Методика формування поняття інформації

§5. Вимірювання інформації

Оскільки немає відповіді на запитання про те, що таке інформа­ція, то й запитання про кількість інформації (багато інформації, мало інформації) та одиниці вимірювання інформації слід визнати неко­ректними.

Питання вимірювання інформації викликає дискусії серед методис­тів, учителів. Багато авторів підручників з інформатики пропонують вводити поняття кількості інформації через біти і байти, забуваючи, що, по суті, мова йде про довжину двійкового коду повідомлення, а не про кількість інформації, яку несе таке повідомлення.

Для з'ясування цих питань доцільно розглянути приклади на зразок поданих:

1.        Чи містить книжка, яка довго була у користуванні, стільки ж інформації, скільки така сама нова?

2.        Чи несе кам'яна брила масою 3 т для археологів стільки ж інфор­мації, скільки її якісний фотознімок у журналі?

3.        Коли радіостанція передає останні новини, то чи одну й ту саму інформацію одержують усі люди, які слухають радіопередачу?

4.        Чи завжди на магнітній дискеті зберігається однакова кількість інформації, якщо відомо, що на дискеті завжди зберігається двій­ковий код завдовжки   1,44 мегабайт, який визначає місткість (ємність) дискети?

5.        Чи однакова кількість інформації зберігається в книжці? в пачці з 10 таких книжок? в пачці із 100 книжок?

6.        Якщо один і той самий текст записати підряд 6 разів, чи збіль­шиться в 6 разів при цьому кількість інформації в такому пові­домленні?

7.        Чи залежить кількість інформації в слові від того, в якому поряд­ку розташовані літери (наприклад, в словах кумач і чумак)?

8.        Чи залежить кількість інформації в реченні від того, в якому порядку розташовані слова?

9.        Після архівування повідомлень, довжина двійкового коду пові­домлення  суттєво  зменшується.  Чи  зменшується  при  цьому кількість інформації, яку несе код повідомлення?

10.     Яку інформацію несе повідомлення «Нам з ним повезло»? Про що тут ідеться?

Аналізуючи такі приклади, можна зробити висновок, що потужність радіосигналу, вага носія повідомлення і подібні їх характеристики не можуть служити оцінкою інформації, яка переноситься за допомогою сигналів.

Наприклад, довжину текстового повідомлення природно вимірю­вати кількістю літер, довжину повідомлення, що передається за до­помогою двох знаків «крапка» і «тире» (азбука Морзе) — кількістю таких знаків у повідомленні і т. д. Так у повідомлені «коса» — 4 літери, але яку саме інформацію несе таке повідомлення, не завжди зрозуміло.

При зберіганні на носіях повідомлення займає певне місце. Саме на це необхідно звернути увагу учнів. Тому цілком коректним є питання про величину (кількість знаків, довжину тексту, площу графічного зображення тощо) повідомлення та відповідні одиниці вимірювання.

Під час роботи з комп'ютером одиниці вимірювання ємності запа­м'ятовуючих пристроїв (тобто одиниці вимірювання довжини двійко­вого коду) прийнято називати словами біт, байт, Кб, Мб, Гб, Тб тощо і за їх допомогою порівнювати, який обсяг в запам'ятовуючих при­строях займають повідомлення. При цьому можна повідомити учням, що байт — це довжина повідомлення на електронному носієві, яке міс­тить лише одну літеру чи інший знак, які використовують при поданні звичайних текстів. Кілобайт (Кб) — це довжина повідомлення близько 1000 літер, мегабайт (Мб) — близько 1 000 000 літер. Учителю доцільно навести приклади, за допомогою яких учні зможуть з'ясувати, що в одному і тому самому за обсягом запам'ятовуючому пристрої можуть зберігатися різні за типом повідомлення.

Наприклад, в 1000 Мб можна розмістити:

    50 000 сторінок тексту;

     150 кольорових слайдів високої якості;

     1,5-годинний аудіозапис промови політичного діяча;

     10-хвилинний стереомузичний фрагмент, записаний на CD;

     15-секундний фільм високої якості запису;

    протоколи операцій з банківськими розрахунками за 1000 років.

Крім того, необхідно пояснити учням, що інформація може оціню­ватися людьми з різних точок зору — за змістом, за важливістю. Тут необхідно дати уявлення про те, що інформація, яку несе повідомлення, залежить від того, як буде аналізуватися повідомлення і як на основі такого аналізу буде синтезуватися нова інформація. З одного й того самого повідомлення, одного і того ж запису, малюнка, із аналізу од­ного і того самого предмета, явища різні люди можуть зробити зовсім різні висновки (різний аналіз), тобто одержати різну інформацію, про­водячи синтез результуючої інформації за різними правилами, залежно від того, на базі якої інформації виконується аналіз вхідної та синтез нової інформації.

Слід зазначити, що довжина повідомлення, яку можна визначити тривалістю його передавання чи приймання, чи кількістю знаків, які воно містить, чи ще якимось чином, нічого не говорить про те, багато чи мало корисної інформації несе повідомлення, чи воно несе лише шум. Іноді повідомлення, що передається за допомогою лише одного знака, може нести набагато більше корисної інформації, ніж інше пові­домлення, що передається за допомогою великої кількості знаків.

Наприклад, важко сказати, яке з трьох повідомлень «ж-ж-ж-ж», «ж-ж-ж-ж-ж-ж», «ж-ж-ж-ж-ж-ж-ж-ж-ж» несе більше інформації і якої саме. Неясно також, яку інформацію несуть повідомлення 2*2=5, 2+2=10.

Якщо повідомлення надто довге і містить велику кількість знаків, воно може бути не сприйнятим, а інформація, яку воно несе, найімовір­ніше стане шумом.

Наприклад, якщо одразу намагатися викласти велику кількість фактів, то очевидним буде прохання «Не поспішайте і розповідайте все по порядку з самого початку».

Якщо одразу прочитати весь підручник з математики, то швидше за все при цьому буде здобуто набагато менше корисної інформації, ніж під час поступового його вивчення.

З іншого боку, не всяке повідомлення доцільно і можливо ділити на частини і не на довільні частини можна ділити повідомлення. Залежно від того, на які частини буде поділене повідомлення, воно може набути зовсім різних тлумачень. Наприклад, слова із вірша Тараса Григоровича Шевченка

«Тут пана немає,

Усі ми однако на волі жили!»

як єдине ціле мають зміст, що значно відрізнявся б від змісту роз'єд­наних частин.

Аналогічно слова із вірша «Жорна» Василя Симоненка «Каміння клацало зубами в жорнах» як єдине ціле справляють враження від­мінне від того, яке було б, коли б слова подати відокремленими одне від одного.

Аналогічно відокремленим одне від одного словам «козацька чайка» (мал. 1.4,. 1.5), «чумацький шлях», «морський язик» буде надано зовсім іншого тлумачення, ніж вказаним словосполученням.

 

Нарешті, одні і ті самі слова чи сполучення слів можуть мати різні значення. Наприклад, слова «виглядати», «замок», «журавель»,  «час» можуть набувати зовсім різних значень залежно від контексту.

Для закріплення понять інформації, повідомлення, шуму, мови, носіїв інформації, подання та вимірювання інформації можна запропо­нувати виконати учням вправи та відповісти на запитання:

1.        Що означає повідомлення у вигляді чобота, вивішеного над дверима крамниці?

2.        Якщо над яром вигукнути слово «луна» і у відповідь почути відлуння — слово «луна», чи одержується при цьому якесь повідомлення? Якщо так, то яке? Про що?

3.        Чи  однакову  інформацію несуть  повідомлення  «+»  і  «знак додавання»?

4.        Чи однаково сприймають різні люди одне і те саме повідом­лення? Наведіть приклади.

5.        Наведіть приклади, коли повідомлення має різний зміст залежно від того, які властивості об'єкта, про який повідомляється, цікав­лять людину.

6.        Наведіть приклади повідомлень, команд, вимог, правил, законів, які повинні різними людьми за різних обставин тлумачитись однаково.

7.        Наведіть приклади повідомлень, зрозумілих тільки якійсь лю­дині, групі людей.

8.        Наведіть приклади, коли інформація перетворюється на шум, та навпаки — шум перетворюється на інформацію.

9.        Наведіть приклади різних мов, за допомогою яких можна подати повідомлення для різних людей.

10.     Чи існують мови для подання повідомлень через тварин? Наве­діть приклади.

11.     Чи існують мови для подання інформації через якийсь автомат? Наведіть приклади.

12.     Чи можна повідомлення передавати за допомогою технічних пристроїв? Наведіть приклади.

13.     Чи несе для вас інформацію фільм, який не вдалося переглянути?

14.     Чи є носієм інформації вакуум?

Категорія: Методика формування поняття інформації | Додав: salal (27.04.2009) | Автор: Невідомий
Переглядів: 7691 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Пошук на сайті
Освітні сайти
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Формуємо робочий настрій

Якщо ви збуджені, невпевнені в своїх силах або просто незібрані і не налаштовані на роботу, то вам не завадить послідовно прослухати ці п'ять композицій.

1. Робимо "музичний масаж" ваших емоцій.
2. Проводимо емоційне розслаблення.
3. Стабілізуємо спокійний стан.
4. Створюємо позитивні емоції.
5. Формуємо оптимістичний настрій.
Хороший настрій - запорука успіху.
Швидкість
Информер тИЦ и PR
Copyright MyCorp © 2016Зробити безкоштовний сайт з uCoz